Час
не стоїть на місці. Людство завжди перебуває у пошуках нових ідей і цей процес
починається саме зі шкільної парти. Час змінює стандарти, стереотипи,
потреби і сьогодні школа теж потребує реформування. А це довгий,
клопітливий процес. Людина тим і відрізняється від мурахи та
бджоли, що будує не за існуючими, природніми інстинктами, а за народженими
творчістю проектами у баченні прекрасного та гармонійного.
Основна мета сучасної школи полягає у
формуванні здорової особистості. Здорової, як фізично, так і духовно. Тому кожна
школа сьогодні шукає свій шлях змін у просторі покращення якості освіти та
виховання.
Колись метою школи було навчити якомога більше людей читати
та писати. Зараз це рівень початкової школи. А загальні цілі – зовсім інші. У
школі викладається безліч предметів, але інформаційний простір сьогодні майже
безмежний (телебачення, радіо, Інтернет), тому вчитель перестає бути єдиним
джерелом знань. А метою
сучасної школи є підготовка дітей до життя. Кожен учень має отримати під час
навчання знання, що знадобляться йому в майбутньому житті. Здійснення означеної
мети можливе за умови запровадження технологій здоров’язберігаючої педагогіки.
Учитель,
володіючи сучасними педагогічними знаннями, при постійній взаємодії з учнями,
їхніми батьками, медичним працівником та шкільним психологом, повинен планувати
й організовувати свою діяльність з урахуванням пріоритетів збереження та
зміцнення здоров’я всіх суб’єктів педагогічного процесу.
Чому ми
звертаємось сьогодні до теми здоров‘язбереження у школі?
Тому що
здоров’я дітей - одне з основних джерел щастя, радості і повноцінного життя
батьків, вчителів, суспільства в цілому. Для України головною проблемою, яка
пов’язана з майбутнім держави, є збереження і зміцнення здоров’я дітей та
учнівської молоді. Турботу викликає
різке погіршення стану фізичного та розумового розвитку підростаючого
покоління, зниження рівня народжуваності й тривалості життя, зростання
смертності, особливо дитячої, а також відсутність мотивації до збереження та
зміцнення здоров‘я.
Вступаючи до школи, 85%
дітей мають ті чи інші порушення соматичного та психічного характеру, зростає
кількість дітей, які мають психоневрологічні захворювання.
За даними медичної
статистики, вже наприкінці дошкільного
віку в 17 – 21% дітей реєструються
хронічні захворювання. Патологічні відхилення в роботі опорно–рухового апарату
мають 30 – 32% дітей, носоглотки
– 21 – 25%, нервової системи – 27 – 30%, органів травлення – 27 –
30%,алергічні прояви реєструють у 25% дітей.
Не менш актуальною
є проблема шкільної зрілості дошкільників та першокласників, яка особливо
загострилась у зв’язку з переходом на
більш ранній термін
шкільного навчання - з шестирічного віку. Навіть наприкінці навчального року функціонально «незрілими» залишаються від 22
до 26% шестирічних першокласників.
Доведено, що у групі
молодших школярів з низьким рівнем
«шкільної зрілості» спостерігається
несприятливий характер
протікання адаптаційних процесів
та вища питома вага
випадків порушень здоров’я та формування хронічної
патології.
На кінець навчання в середньому
по Україні не більше 6-10%
випускників загальноосвітніх шкіл можуть вважатися здоровими, тоді як 52%
- мають морфофункціональні відхилення
різного характеру, а 40% мають хронічні захворювання, а в школах нового типу
відсоток практично здорових
учнів є ще нижчим
і сягає лише 2 – 3 %.
Гігієнічна оцінка навантаження учнів у школах нового типу показала, що навчальне навантаження перевищує допустимі
рівні на 1 – 3 години, зростає кількість обов’язкових предметів, робочий
день збільшується та негативно впливає на школярів зниження рухової активності.
За даними експертів 75% хвороб
у дорослих людей є наслідком умов життя в дитячі та молоді роки.
За даними статистики у
10–річному віці вдаються
до паління близько 5% опитаних, у
14 років
- 30%, у 17 – 48% опитаних. У 17 років
паління є найпоширенішим чинником
ризику серед групи молоді. В Україні офіційно зареєстровано 800 тисяч юних
наркоманів та алкоголіків.
20 % - 40%
школярів мають нервово – психічні хвороби; 25% - мають дефіцит маси тіла. 45%
усіх захворювань дітей пов’язано зі стресами. Від 20 до 80% учнів шкіл мають
патології одразу 2 – 4 систем організму. Від 20 до 40% дітей
виховуються у неповних родинах. Такі діти
страждають емоційними розладами, соціально дезадаптовані, вимагають
спеціального ставлення до себе
педагогів.
З кожним
роком по Україні спостерігається погіршення
стану здоров’я дітей:
хворобливість, відхилення в роботі внутрішніх органів, 90% випускників - нездорові, мають ті чи інші відхилення
в стані здоров’я.
Сучасний стан здоров’я
та суспільної свідомості населення України свідчить, що існує реальна загроза вимирання
нації. При цьому найбільше страждають
незахищені верстви населення,
які нині позбавлені можливості
життєвого самовизначення та самореалізації, що призводить до їх
соціальної дезадаптації.
| 