Село Юр'ївка розташоване на місці колишнього ногайського аулу Беш-Аул. За наказом царя Олександра II почалося заселення південної частини степу переселенцями. Історія виникнення села Юр'ївка йде в далекий 1863 рік.
Дореволюційна Юр'ївка складалася з двох сіл – Юр'ївка та Богородицьке. У 1875 році в них були відкриті земські народні училища, де працювали вчителями: Петровський, Бесхлубенко, Спаський І. А., Терентьєва В. П., Некторов П. А.
На початку XX століття в центрі Юр'ївки утворився духовно - просвітницький комплекс: відкрита церковно-парафіяльна школа (1903), друге народне училище (1904), яке пізніше було реорганізовано в семирічну школу, де навчалися діти з сусідніх сіл, вчителями в ньому працювали
Базев М. Ю., Базева В. Ф.
Йшли роки. Зростала кількість учнів. І тільки завдяки старанням викладачів вже у 1909-1910 навчальному році Богородицьке училище посіло I місце в області серед трьох штатних сільських шкіл. Життя тривало. Проводилася масштабна робота по благоустрою села, школи реорганізовувалися.
У селі Богородицькому працює семирічна школа, яка пізніше, в кінці сімдесятих реорганізована у восьмирічну школу.
В цей період з кращого боку проявився і розкрився педагогічний та організаторський талант директора школи Козак В. Р., вчителів Бородкиної Р. Р., Черкез В. К., Бєляєва Н.В. Неможливо порахувати скількох дітей вони навчили читати, рахувати, писати за свій, більш тридцятирічний стаж.
Багато поколінь учнів, їх батьків та всіх, хто знав цих чудових педагогів, будуть з вдячністю вимовляти їх імена.
В селі Юр'ївка в цей період часу працює семирічна школа, яка реорганізується у восьмирічну, а потім в неповну середню школу, і розміщується в п'яти пристосованих для занять корпусах.
Багатьом учням дали путівку в життя директора школи:Попов В. І., Салибеев П. А., Кузьменко Н.А., Стулій М. П., Барвінський Е. Н., які користувалися великим авторитетом серед односельців. А найголовнішою нагородою для них стала любов і вдячність батьків і дітей.
Багато добрих слів заслуговують чудові педагоги: Крилова А. С. – вчитель математики, Карпенко А. Ф. – вчитель хімії та біології, Токмань В. Я. – вчитель фізики, який багато років пропрацював заступником директора школи, Брусняк А. Д. – вчитель української мови та літератури, Зибарева М. І. – вчитель математики, яка працювала директором школи. Добрі словом хочеться згадати Стрюк М. А. – вчителі історії, яка багато років пропрацювала директором школи. Стрюк М. А. вела величезну пошукову роботу, написала історію села і зібрала матеріал для створення музею в селі. Добру пам'ять про себе залишили вчителя: Барвінська М. П. – вчитель початкових класів, Токмань С. Л., прекрасний фахівець математики, Карпенко Н.І. – вчитель музики, Гуденко І. А. – вчитель історії та права, виховали цілу плеяду фахівців в різних галузях науки і виробництва.
Їм були притаманні такі людські якості як справедливість, чесність, любов до дітей, творчий підхід до справи. Десятиліттями вони своїми руками створювали методичну базу шкільних кабінетів. І результатом їх копіткої, досить складного праці є їх випускники.
1992 рік. Завдяки наполегливості директора школи Карнаух А. В. і зусиллям голови колгоспу Панченко В. А. на початку 90-х років в селі побудована нова школа на 167 місць. Стався новий етап реорганізації школи. Школа-новобудова стала середньою, і з кожним роком кращає і упорядковується.
Панченко Віктор Олексійович – голова КСП «Пам'ять Ілліча» забезпечував учнів як безкоштовним гарячим харчуванням, так і безкоштовним підвезенням з с. Богородицьке до школи. Завжди цікавився успіхами і проблемами навчально-виховного процесу. І на сьогоднішній лінь є шефом школи. Його вимогливість поєднується з добротою і чуйністю. За порядність і людяність його люблять усі. Віктор Олексійович душа шкільного колективу. Проблеми школи сприймає як свої особисті, і всіляко намагається допомогти.
Вчительські родини Карнаух А. В., Григоренко Л. П., Бідник С. В., Непочатих О. А., Соколюк Л. Д., Першута А. В., Якименко В.С. щиро вдячні далекоглядності Панченко Віктора Олексійовича, який свого часу допоміг вирішити кадрову проблему в школі, придоставив вчителям житло.
Головне завдання освітян – наставляти, формувати душу і розум. В школі сьогодні цим займаються 15 педагогів. Багато з них віддали служінню дітям більше 20 років. Кожен день вони працюють в режимі точного часу, що називається за законом. Середній вік членів педагогічного колективу – 30 років. Більше половини вчителів мають вищу, першу категорії.
Багатий методичний арсенал, глибокі знання педагогів, їх різноманітна позакласна робота, сприятливий психологічний клімат, взаєморозуміння і підтримка в колективі сприяють школі займати провідні місця серед навчальних закладів району, завойовувати авторитет в учнів, батьків, колег з інших шкіл. Цій роботі допомагає шкільний етнографічний музей, створений вчителем історії Гуденко І. А., обладнаний комп'ютерний клас, кабінети з використанням нових інформаційних технологій.
За видатні успіхи у справі виховання і навчання підростаючого покоління вчителями Карнаух А. В., Шишман Н.М., Карпенко Н.І., Гуденко І. А., Соколюк Л. Д., присвоєно звання «Відмінник освіти України». Досконало володіють ефективними формами і методами організації навчально-виховної роботи. Їх учні неодноразово ставали призерами районних та обласних олімпіад та конкурсу МАН.
Методичну роботу в школі ось уже більше двадцяти років очолює заступник директора Соколюк Л. Д. Багато уваги приділяє вдосконаленню навчально-виховного процесу. Саме тут проявилися її організаторські здібності. Під її чітким керівництвом, знанням справи набираються досвіду молоді педагоги.
Учні щорічно беруть участь і завойовують призові місця в предметних олімпіадах, конкурсах та захисту МАН.
Змінюється вигляд школи, з кожним роком вона стає краще, затишніше, зміцнюється матеріальна база. Мрія і покликання всякого справжнього вчителя – в можливості всебічної допомоги людині на професійній основі, що веде одержимих в нашу школу.