Орієнтовні схеми аналізу уроків з різних навчальних предметів

 

Орієнтовна схема аналізу уроку української мови

І. Загальні відомості про урок.

1.Мета відвідування уроку.

2.Дата проведення, школа, клас, прізвище, ім’я та по батькові вчителя, кількість учнів за списком, кількість присутніх, порядковий номер уроку, де проводиться урок(кабінет, клас); обладнання , підготова учнів до уроку( наявність зошитів, підручників іт.ін.).

3.Обстановка в класі: чистота, освітленість, провітреність. Організація уваги і готовність учнів до навчальної діяльності. Тривалість організаційного етапу. 4.Тема уроку, його місце в системі уроків з розділу програми. Мета уроку (навчальна, виховна, розвиваюча) і завдання уроку.

ІІ. Тип і структура уроку

Відповідність типу уроку темі і дидактичній меті. Логічний взаємозв’язок і послідовність окремих етапів уроку.

ІІІ. Аналіз змісту уроку.

1. Відповідність змісту уроку теоретичному матеріалу програми.
2. Навчально-розвиваючий потенціал текстів, використаних на уроці, їх зв'язок із життям, доступність, виразність, насиченість виучуваними граматичними явищами.
3. Організація самостійної творчої пошукової роботи учнів на уроці.
4. Виразне читання на уроці.

ІV. Аналіз методів і організації навчання.

1. Форми,  методи і прийоми навчання на кожному етапі уроку та їх відповідність змісту навчального матеріалу, меті і завданням уроку, віковим особливостям учнів; реалізація на уроці основних  дидактичних принципів; взаємозв’язок репродуктивної і творчої активності й пізнавальної самостійності учнів; розвиток спостережливості й логічного, мислення; використання прийомів порівняння, протиставлення, узагальнення й систематизації та забезпечення зворотного зв’язку для керування процесом засвоєння; формування в учнів позитивного ставлення до навчання, пізнавального інтересу і навичок самоконтролю; оцінювання пізнавальної діяльності учнів; індивідуалізація та диференціація навчальних завдань, використання інтерактивних форм та методів.
2. Види робіт з культури мовлення і розвитку усного і писемного мовлення(швидке і виразне осмислення читання, самостійний добір текстів на певні теми, створення зв’язних текстів, поповнення словникового запасу учнів, розвиток монологічного та діалогічного мовлення, робота над підвищенням мовної культури  учнів).Культура мовлення учителя.
3. Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроці, технічних засобів, їх доцільність.  Використання наочності. Вміння школярів користуватись додатковими джерелами, посібниками. Каліграфічне, грамотне письмо.
4. Шляхи підвищення творчої активності учнів( формування умінь та навичок аналізувати, порівнювати, співставляти, робити узагальнення і висновки; формування умінь відстоювати власну думку).
5. Використання інтерактивних форм та методів на уроці.Індивідуальні та диференційовані завдання.
6. Виховна спрямованість уроку. Виховання патріотичних почуттів, розвиток естетичних смаків і т.ін.

7. Аналіз діяльності вчителя на уроці.

    Знання фактичного матеріалу; вміння володіти увагою класу, організовувати його роботу, підвищувати активність, інтерес, увагу, тримати дисципліну, враховувати індивідуальні особливості кожного учня; стиль і тон у роботі (жвавий, рішучий, повільний, байдужий); педагогічний такт; спостережливість, вдумливість, витримка, винахідливість, емоційність; зовнішній вигляд, охайність.

8. Аналіз діяльності учнів на уроці.

Дії учнів щодо досягнення мети; ставлення до вчителя; пізнавальний інтерес, рівень працездатності; вміння виділяти провідні ідеї, аналізувати, оцінювати підсумки своєї діяльності та однокласників, розвиток мислення; культура розумової праці; поведінка, дисципліна.

9. Поточний та тематичний контроль знань, умінь та практичних навичок учнів. Правильність виставлення оцінок, їх відповідність критеріям.

10.Розподіл та раціональне використання часу на уроці.

V. Загальний підсумок уроку.

1. Реалізація мети, завдань уроку, вимог програми.

2. Якість знань, умінь та практичних навичок учнів.

3. Пропозиції щодо вдосконалення роботи учителя і поради учням.

 

Орієнтовна схема аналізу уроку англійської мови

 

1. Мета уроку визначена (чітко, конкретно, дидактично правиль­но, недостатньо чітко, неконкретно, дидактично виправдано).

2. Види (етапи) мовної діяльності (взаємопов'язані, недостатньо логічно послідовно, не послідовно, обумовлені темою і метою уро­ку, не обумовлені змістом уроку та поставленим дидактичним зав­данням).

3. Використані методи роботи (ефективні, малоефективні, неефек­тивні, передбачають ознайомлюючий, стандартизуючий, варіант­ний, комбінований характер мовної діяльності школярів).

4.Прийоми (вступу, активізації, практичного застосування фо­нетичного, лексичного, граматичного матеріалу, різноманітні,

доцільні, стимулюючі активну пізнавальну мовну діяльність учнів, одноманітні,  нестимулюючі).

5. Учитель застосував (хорові, парні, індивідуальні, комбіно­вані форми роботи, які сприяли, не сприяли формуванню мовних умінь і навичок).

6.Використання інформаційно-комунікаційних технологій  навчання(доцільно, недоцільно; на яких етапах уроку використані).

7.Зворотний зв'язок (достатній, достатній частково, незадовіль­ний).

8.Темп уроку (високий, уповільнений). Мовною практикою охоп­лені (всі учні класу, більша частина, менша, окремі учні).

9. Мовна діяльність школяра (повністю, частково) спрямована на (формування, активізацію, автоматизацію) умінь та навичок (ви­мови, аудіювання, діалогічного мовлення, монологічного, читан­ня) (відповідає, частково відповідає, не відповідає визначеній меті уроку).

10.  Мовлення учнів має (рецептивний, репродуктивний, умовно-продуктивний, продуктивний характер), комунікативне (повністю, частково) обумовлене, необумовлене.

11.Учні оперують (фонетичним, лексичним, граматичним) мате­ріалом на рівні (слова, речення, репліки, зв'язного висловлювання) з використанням (без використання) навчальної опори (логічних: аналогій, алгоритмів, схем, таблиць; зорових, складових і слухозорових: картин, ілюстрацій, озвучень картини та діафільмів і т.д.).

12.Учні проявили (стійкі, слабкі, незадовільні) уміння і навички під час оперування лексичними одиницями, граматичними структу­рами в (алогічних, відмінних) ситуаціях усного спілкування, читан­ня (про себе, вголос, синтетичного, аналітичного).

13.Типовими недоліками в мовній підготовці школярів є (недо­сконала вимова, відсутність фонематичного слуху, мовної інтуїції, обмежений лексичний запас, незнання або недостатнє усвідомлення граматичних структур, недостатні навички самостійного мовлення без використання навчальних опор, невміння користуватися стиму­люючими до розмови репліками, уповільнена мовна реакція і т.д.).

14.Інтерес учнів до вивчення іноземної мови (великий, значний, незначний, відсутній).

15. Урок проведений на високому, невисокому, незадовільному (науковому рівні); методично: грамотно, недостатньо грамотно, не­задовільно).

Схема аналізу уроку математики

1. Підготовка учителя до уроку (записи на дошці, обладнання, таблиці).

2. Обладнання робочого місця школяра (чи є все необхідне для уроку), підготовка учнів до уроку.

3. Чи правильно визначені вчителем навчальні, виховні, розвиваючі цілі? Які конкретно  навчально-пізнавальні завдання ставив учитель перед учнями на уроці?

 

Чи досягнув учитель мети уроку?

4. Відповідність змісту уроку програмі. Місце серед інших уроків щодо вивчення всієї теми.

5. Виконання основних принципів дидактики (науковість, наочність, доступність, єдність теорії з практикою тощо).

6. Як визначено структуру уроку, види, прийоми і методи роботи відповідно до мети, змісту уроку і рівня підготовленості учнів класу?

7.Як здійснювався диференційований підхід у навчанні школярів? Попередження неуспішності учнів.

8. Раціональне використання часу на уроці.

9. Контроль за знаннями учнів. Форми контролю. Види опитування. Об'єктивністьоцінювання.

10. Способи розвитку розумової діяльності школярів.

11.Система повторення.

12. Види перевірки домашнього завдання.

13. Усвідомлення у засвоєнні учнями правил, математичних понять, математичної символіки.

14. Розвиток математичної мови.

15. Самостійна робота учнів на уроці.

16. Прищеплення інтересу до предмета.

17 . Міжпредметні зв’язки.

18. Спілкування вчителя з учнями (такт, вміння володіти класом, бажання допомогти учневі).

19.Домашні завдання (рівень, обсяг, інструктаж, врахування індивідуальних

Особливостей учнів).

Схема аналізу уроку хімії

1. Чи відповідає зміст уроку поставленій меті, чи правильно дібраний матеріал?

2. Чи відповідає теоретичний рівень викладу матеріалу рівню класу. Як

використовується програма.

3.На якому науковому рівні викладається матеріал.

4. Чи здійснюється зв'язок із вивченим раніше. Як використовуються міжпредметні зв'язки.

5. Добір методів та засобів викладання матеріалу.

6. Застосування наочності.

7. Вимоги до хімічного експерименту:

а) підготовленість та стан обладнання;

б) дотримання техніки безпеки;

в) уважне ставлення учнів до роботи;

г) аналіз та фіксування дослідів.

8. Мова вчителя.

9. Контроль та оцінювання. Форми контролю.

10. Диференціація навчання.

11. Домашнє завдання. Обсяг, доступність, інструктаж із виконання.

12. Досягнення мети та завдань уроку.

 

Схема аналізу уроку біології

I. Чи правильно визначена тема уроку.

1. Які нові питання, закони передбачається вивчити.

2. Як розкриваються навчальні й виховні завдання уроку.

3. Який навчальний матеріал планується повторити.

4. Які поняття формуються, які закріплюють відповідно до програми.

II. Доцільність розподілу навчального часу на певні етапи уроку, чи відповідає хід уроку наміченому плану.

III. Зміст уроку:

1. Відповідність змісту уроку програмі.

2. Наукова спрямованість уроку.

3. Уміння вчителя виділити основне в навчальному матеріалі, не перевантажувати урок другорядним матеріалом.

4. Дотримання принципів  науковості та доступності.

5. Наочність (таблиці, гербарії, моделі, колекції, живі об'єкти,комп'ютер тощо).

6. Використання на уроках результатів робіт учнів, отриманих на інших видах навчальної діяльності (вдома, на екскурсіях, у куточках живої природи тощо).

7. Практичні роботи з натуральними об'єктами:

а розпізнання;

б) спостереження;

в) визначення;

г) зіставлення;

д) короткочасний експеримент (якщо він є на уроці).

8. Опора на раніше вивчене.

9. Зв'язок теорії з практикою.

10. Ознайомлення учнів з екологічними проблемами Наступність у вивченні матеріалу.

11. Ступінь самостійної навчальної діяльності учнів:

а) самостійність суджень;

б) усвідомлення запам'ятовування;

в) вміння використовувати наявні знання;

г) закріплення (застосування знань у нестандартних ситуаціях, робота з

підручником, обґрунтованість відповідей).

12. Диференціація навчання.

13. Контроль та оцінювання.

14. Домашні завдання (обсяг, посильність, інструктаж).

Схема аналізу уроку трудового навчання

1. Правильність формулювання теми уроку відповідно до програми.

2. Мотивація мети уроку.

3. Обґрунтованість типу уроку.

4. Педагогічна доцільність структури уроку, правильність витрат навчального часу окремі частини уроку.

5. Раціональність використання технічних засобів навчання, зокрема наочності.

6. Культура праці учнів.

7. Використання вчителем сучасних методів, форм, засобів навчання і виховання, оптимального їх поєднання в конкретних умовах.

8. Розвиток здібностей та інтересів школярів.

9. Відповідність поєднання методів навчання дидактичним завданням уроку.

10. Організація самостійної роботи учнів: характер самостійної діяльності учнів, послідовність видів і завдань самостійної роботи учнів.

11. Система врахування та оцінки знань учнів: умотивованість та об'єктивність оцінок, виставлених на уроці.

12. Доцільність поєднання індивідуальних форм перевірки знань учнів.

13. Педагогічна майстерність учителя: вміння організовувати клас, підтримувати дисципліну, самоконтроль та педагогічний такт, рівень мовлення, володіння голосом.

14. Загальна оцінка уроку: наскільки успішно було реалізовано виховні та основні завдання, конкретні висновки і пропозиції щодо уроку.

Схема аналізу уроку фізичної культури

1. Підготовка вчителя до уроку.

2. Місце проведення.

3. Інвентар.

4. Своєчасність початку уроку.

5. Зовнішній вигляд учителя, наявність плану уроку.

6. Зовнішній вигляд учнів.

7. Шикування, здача рапорту, привітання, постановка завдань уроку.

8. Дозування у часі частин уроку. Мова, тон учителя, володіння правильною

термінологією.

9. Фізіологічна послідовність під час виконання фізичних вправ (від легкого до складного і навпаки).

10. Поведінка учнів під час уроку. Виховання свідомої дисципліни.

11. Професійно-методична підготовка вчителя.

12. Оцінювання знань і вмінь учнів, його об'єктивність, коментування.

13. Фізичне навантаження на уроці.

14. Міжпредметні зв'язки.