Среда, 19.09.2018, 10:06
Вітаю Вас Гость | RSS

   Юр'ївська БЗОШ комунальний заклад Приморської районної ради

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 19
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Дитяча лінія

Аналіз та самоаналіз уроку

 

Аналіз уроку

 

 

Урок - це дзеркало загальної і педагогічної культури

 вчителя, мірило його інтелектуального багатства,

показник його кругозору, ерудиції

В.Сухомлинський.

 

 

     Урок – основна форма організації   навчально-виховного процесу. Відвідування й аналіз уроку – важлива складова контролю з боку адміністрації школи. Від повсякденного вдосконалення уроку та вдумливого аналізу залежить весь педагогічний процес у школі.

      Аналіз будь-якого уроку представляє собою комплексний підхід, в якому педагогічний, змістовий, методичний, предметний та психологічний  аспекти  взаємопов’язані між собою. Сам по собі аналіз уроку як процес осмислення та самопізнання формує у вчителя аналітичні здібності, розвиває інтерес і визначає необхідність вивчення проблем навчання і виховання. Вміння проводити спостереження за складними педагогічними явищами, аналізувати їх, узагальнювати та робити науково обґрунтовані висновки -  є дієвим засобом удосконалення професійно-педагогічної майстерності.

Від уміння керівника спостерігати урок, фіксувати все те, що відбувається на ньому, залежить ефективність його аналізу. У нас склалася  певна методика спостереження  за психолого-педагогічними процесами, які відбуваються на уроці, вироблено форми, прийоми фіксації педагогічних процесів, фактів і явищ. Це таблиці, схеми, технічні засоби, які  фіксують хід та зміст уроку. Такий вид діяльності, як спостереження за уроком, ефективний не тільки для того, чий урок відвідується, а й для того, хто відвідує. «Керівник  відвідує й аналізує уроки не тільки для того, щоб учити вчителів, давати їм поради. Педагогічна лабораторія школи – це творча єдність усіх учителів, повсякденне індивідуальне  збагачення, взаємний обмін духовними цінностями… Своїм педагогічним досвідом я зобов’язаний розумним думаючим учителям, уроки яких я відвідував і аналізував». В.О.Сухомлинський.

Самоаналіз уроку

Самоаналіз уроку – це вміння вчителя розкласти свій урок на складові частини й вміння об’єднати  співвідношення цих складових, співставити проведений урок із накресленим планом уроку. Це операції порівняння, узагальнення, аналогії,  перехід від абстрактного до конкретного. Самоаналіз уроку допомагає вчителю оволодіти більш високим рівнем майстерності, підвищити результативність праці.  

Самоаналіз уроку вчителем  дозволяє вирішити цілий ряд важливих завдань:

  • педагог краще  усвідомлює систему своєї роботи,
  • швидше освоює на практиці методику вибору й обґрунтування оптимального варіанта навчання,
  •  робить учителя психологічно захищенішим, впевненішим у собі,
  •  поліпшує якість планування наступних уроків,
  •  стимулює розвиток творчого мислення й діяльності вчителя.

    Що дає самоаналіз для керівника, який відвідує уроки?

  • Знання про рівень  мислення вчителя;
  • Можливість порівнювати задум і реальний хід уроку, а отже, дати конкретні поради вчителю;
  • Економію часу керівника; його виступ не повторює самоаналіз, а зосереджується на оцінці, виявленні позитивів і недоліків уроку та їхніх причин;
  • Через упровадження в практику самоаналізу уроку стає реальним впровадження  у навчально-виховний процес будь-яких нововведень.

 

Складові самоаналізу уроку

  1. Оцінка загальної структури уроку. До якого типу уроку можна віднести  даний урок? Яке місце уроку в темі, розділі? Чи чітко виділені елементи уроку даного типу і чи правильно визначено дозування часу, що відводиться на кожну частину уроку?
  2. Реалізація основної дидактичної мети уроку. Чи всі вимоги програми з даної теми отримали відображення на уроці? Наскільки активні були учні при ознайомленні з новим матеріалом (сприйняття, розуміння, пробудження пізнавального інтересу)? Чи вірно продумана методика пояснення нового матеріалу? Як і що слід змінити у вивченні нового матеріалу і чому? Чи мала місце організація первинного, супутнього закріплення (в процесі ознайомлення з новим, на спеціально виділеному етапі уроку)? Як здійснювалася перевірка якості знань, умінь і навичок учнів ?
  3. Здійснення розвитку учнів у процесі навчання. Чи мало місце залучення учнів в основні розумові операції (аналіз, синтез, узагальнення, класифікація, систематизація)? Чи здійснювалися внутріпредметні і міжпредметні  зв’язки? Чи були використані форми роботи для  розвитку творчого мислення?
  4. Виховання в процесі уроку. Чи повністю використані виховні можливості змісту навчального матеріалу? Яка робота велася з формування світогляду школярів? Чи був навчальний матеріал пов'язаний із життям? Чи були використані виховні можливості оцінки знань?
  5. Дотримання основних принципів дидактики. Чи було на уроці здійснено реалізацію основних дидактичних принципів? Яких саме?
  6.  Вибір методів навчання. Чи дотримувалися загальні вимоги до вибору методів навчання (в залежності від мети уроку, специфіки навчального матеріалу,  вікових  та індивідуальних особливостей учнів).
  7. Робота вчителя на уроці. Які види діяльності вчителя свідчать про повну реалізацію мети уроку?
  8. Робота учнів на уроці. Якою була активність учнів на різних етапах уроку? Якими були види діяльності учнів на уроці? Чи зверталася увага на культуру праці? Яка дисципліна була на уроці і чому? Результативність праці учнів.
  9. Санітарно-гігієнічні аспекти  уроку.  Гігієна навчального приміщення. Гігієна праці вчителя та учнів.
  10.  Психологічні аспекти уроку. Позитивна установка вчителя, психологічна готовність до емоційного долучення до діяльності, зацікавленість у досягненні поставленої мети, впевненість у собі й учнях, передбачення успіху.

 

Вміння робити самоаналіз  уроку – це вже початок підготовки вчителя до наступного уроку.

 

 

Вхід на сайт
Пошук
Карта проїзду
Гаряча лінія

Copyright MyCorp © 2018



Свернуть
Развернуть
Необходима авторизация
0