Каталог статей

Головна » Статті » Мої статті

Галерея

Народна мудрість гласить : « Великі люди народжуються у селі, а помирають у Парижі ». Насправді, саме на селі, де найближчим і найсильнішим є відчуття зв’язку з Природою, де найгостріше відчувається глибинна природна сутність людини, серед зелені садів, пахощів трав й лісу, у праці й щоденних турботах про сьогоднішній і завтрашній день зростають майбутні генії, які прославляють Україну вчора , сьогодні й у майбутньому.

Виховна діяльність школи – це цілісне динамічне формування, яке має кілька підсистем і володіє великою кількістю нестандартних зв’язків та видів діяльності. У ній безперервно йде процес самоорганізації і пристосування, тому що їй властива потреба в оновленні, в постійній відповідності вимогам часу.

Разом з тим. Як будь – яка інша педагогічна система, виховна діяльність школи має свої загальні ознаки, які дають їй змогу бути стабільною.

Щоб усвідомити Суть процесу виховання треба розуміти не як випадковий набір « педагогічних дій », а як певну систему.

Стаття 17 Закону України « Про загальну середню освіту »зазначає, що «… виховний процес у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється у процесі урочної, позаурочної та позашкільної діяльності. Тому поняття виховна система навчального закладу слід відрізняти від звичайного для нас поняття – система виховної роботи ».

Виховна система – це цілісний соціальний організм школи. Концепцію системного підходу до виховання А.С.Макаренко характеризує так: « Справжня суть виховної роботи… полягає зовсім не у ваших розмовах з дитиною. Не в прямому впливі на дитину, а в організації життя дитини.»

Під системою іноді розуміють будь – яку діяльність, що здійснюється більш – менш регулярно: часто відбувається підміна поняття « традиція» поняттям « система». Системою також часто називають велику кількість заходів, що проводяться.

Виховна система відображає суть виховання не як спеціально придуманої певної кількості заходів, а як спосіб життя колективу за певними законами, традиціями, з чітко визначеною структурою прав і обов’язків , включення особистості в таку систему сприяє її розвиткові й вихованню у неї високих, моральних якостей.

Педагогічний колектив нашої школи визначив шлях виховання особистості дитини через любов і духовність. Професійне кредо педагогів –

« Вчитися любити людину та життя і вчити цього своїх вихованців, учити їх жити без насильства і страху, будувати стосунки за законами гуманізму, патріотизму, відноситися до людини і людського життя як до найвищої цінності».

Основними напрямами організаційно – педагогічної діяльності визначено особистісно орієнтовний підхід до виховання, створення виховуючого середовища, організацію здорового способу життя вихованців.

Організація навчально – виховного процесу передбачає системний підхід з урахуванням специфіки школи, модернізації позаурочної роботи через запровадження педагогічних інновацій.

Основним сенсом наших пошуків було створення в школі умов для гармонійного і повноцінного розвитку особистості учня та вчителя. При цьому ми чітко сформулювали мету своєї діяльності. « Формування школи такого типу, в якому на основі реалізації прогресивних педагогічних технологій створюється виховна система, основана на принципах і методиці колективної творчої діяльності, котра створює умови різностороннього розвитку особистості дитини.»

Досягнення цієї мети повинно було сприяти реалізації програми розвитку школи по мірі цілеспрямованого переводу її в якісно новий стан, спостерігаються загальні протиріччя проблеми:

1. Міжособисно –гуманним підходом до виховання, в основі котрого лежить розвиток кожної дитини, і масовим підходом до виховної роботи, де в основі лежать кількісні показники і формальна участь школярів в дозвільній діяльності;

2. Між прагненням членів педколективу впровадити основи індивідуально- творчого підходу в навчанні та вихованні і недостатньо повної реалізації цього принципу , з причини незнання і невміння вчителя працювати в діагностичному режимі;

3. Вплив небезпечних тенденцій на школярів.

ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ ШКОЛИ

1. Розвиток умов, які стимулюють максимальне залучення людей в роботу з розвитку програми школи та досягнення максимальних результатів.

2. Удосконалення комплексно – цільової програми « Здоров'я »

3. Поглиблення роботи з учнями девіантної поведінки та неблагополучними сім’ями

4. Укріплення матеріально – технічної бази.

МЕТА:

Розвиток гармонічної, фізично здорової особистості, здатної до творчості та самовизначення.

Досягнення цієї мети визначають задачі школи:

1. Створення умов розвитку та виховання творчої індивідуальної особистості дитини;

2. Оновлення змісту освіти;

- розвиток і впровадження інновацій в освітніх технологіях;

- координація та стимулювання пошукових розробок.

3.Надання допомоги дитині в самореалізації, розвиваючи все краще, що закладено в особистість,нейтралізуючи негативні якості, допомагаючи особистості зробити себе цінною для суспільства.

4. Соціалізація учнів. Вплив на їх моральну орієнтацію.

5. Посилення культурної спрямованості загальної освіти з метою підвищення адаптивних можливостей учнів.

ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ РОБОТИ ШКОЛИ

1. Посилення особистісної спрямованості освіти.

2. Оновлення змісту освіти.

3.Науково – методичне забезпечення інноваційних процесів. Створення авторських програм. Технологія та механізми реалізації.

4. Розширення психологічного забезпечення навчально – виховного процесу.

5. Удосконалення системи роботи школи, направленої на збереження і зміцнення здоров'я учнів та прищеплення навичок здорового способу життя.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ:

1. Підвищення якості освіти учня, рівня його вихованості .

2. Зацікавленість учнів в процесі вивчення навчальних предметів.

3. Особистий ріст кожного учня.